"Закінчилася виставка мистецтва "Творимо майбутнє" у рамках Міжнародного Фестивалю сучасного мистецтва "СЛІДИ" (проєкт Ірини Федоренко). В експозиції було представлено дві мої роботи: "Ніжність у старому відрі" та "Рододендрон на лавці". Обидві ці роботи були створені під час моєї подорожі до Хорватії цього року.
Потреба творити була настільки сильною, що навіть відсутність фотостудії зі світлом і фонами та реквізиту не могли мене зупинити. Я створювала свої фото-історії з того, що знаходила навколо: старого, іржавого відра, старої дерев'яної лави, дощок, раковин, каменів, жучків, павучків і, звичайно, середземноморських квітів, яких там було дуже багато. Знімала під оливковими деревами, крізь листя яких пробивалося сонечко на тлі старих стін хорватських будинків. Я отримувала велику насолоду від процесу! Сподіваюся, глядачі це відчули." - розповідає фотографиня Наталія Волкова.
– Чому важливо показувати роботи глядачам?
– Потреба показати, що я зробила, йде зсередини. Обов'язково треба ділитися красою, теплом, коханням. Картина має жити! Все, що зроблено і покладено "у стіл" - це, як абортивний плід, залишає лише гіркий осад.
- Як проведення виставок впливає на розвиток та зростання художника?
Люди, в основній своїй масі, потребують схвалення, похвали, уваги. Художники без цього жити не можуть. Виставки – це спілкування, знайомство з новими людьми, напрямками у мистецтві. Мені подобатися атмосфера виставок та галерей, та люди, які там збираються. Я просочуюсь їх енергетикою і можу творити далі. Без внутрішнього наповнення митець творити не може.
- Над чим працюєте зараз? Які плани?
На даний момент я перебуваю в Італії і ця країна з її яскравою природою та старовинною архітектурою захопила мене. Думаю, я зроблю серію робіт, присвячених Італії.
- Чи достатньо українське мистецтво зараз представлене на європейському арт-просторі?
- Це неоране поле! Нас мало знають, ми є відкриттям для європейського арт-світу. Ми цікаві! Це треба обов'язково використовувати, як засіб народної дипломатії. В нас великий потенціал!
Фотографії з особистого архіву та соціальних мереж.
Потреба творити була настільки сильною, що навіть відсутність фотостудії зі світлом і фонами та реквізиту не могли мене зупинити. Я створювала свої фото-історії з того, що знаходила навколо: старого, іржавого відра, старої дерев'яної лави, дощок, раковин, каменів, жучків, павучків і, звичайно, середземноморських квітів, яких там було дуже багато. Знімала під оливковими деревами, крізь листя яких пробивалося сонечко на тлі старих стін хорватських будинків. Я отримувала велику насолоду від процесу! Сподіваюся, глядачі це відчули." - розповідає фотографиня Наталія Волкова.
– Чому важливо показувати роботи глядачам?
– Потреба показати, що я зробила, йде зсередини. Обов'язково треба ділитися красою, теплом, коханням. Картина має жити! Все, що зроблено і покладено "у стіл" - це, як абортивний плід, залишає лише гіркий осад.
- Як проведення виставок впливає на розвиток та зростання художника?
Люди, в основній своїй масі, потребують схвалення, похвали, уваги. Художники без цього жити не можуть. Виставки – це спілкування, знайомство з новими людьми, напрямками у мистецтві. Мені подобатися атмосфера виставок та галерей, та люди, які там збираються. Я просочуюсь їх енергетикою і можу творити далі. Без внутрішнього наповнення митець творити не може.
- Над чим працюєте зараз? Які плани?
На даний момент я перебуваю в Італії і ця країна з її яскравою природою та старовинною архітектурою захопила мене. Думаю, я зроблю серію робіт, присвячених Італії.
- Чи достатньо українське мистецтво зараз представлене на європейському арт-просторі?
- Це неоране поле! Нас мало знають, ми є відкриттям для європейського арт-світу. Ми цікаві! Це треба обов'язково використовувати, як засіб народної дипломатії. В нас великий потенціал!
Фотографії з особистого архіву та соціальних мереж.
Поделитесь в соцсетях:
