Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко про можливі підсумки ситуації в країні

04 января 2014 : 12:22
Просмотров: 6711
Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко про можливі підсумки ситуації в країні


Євромайдан не сходить із перших шпальт газет, посідає чільні місця в рейтингах українських новин. Багато про нього писано й говорено десятками небайдужих людей. У світлі цих подій на тему євроінтеграції, протестів та прогнозів ми спілкувалися з екс-міністром закордонних справ України (2007-2009 рр.) Володимиром Станіславовичем Огризко.

На Ваш погляд, що послужило причиною настільки різкої зміни курсу зовнішньої політики України з євроінтеграційного на про-російський? Адже підготовка до підписання угоди про асоціацію тривала понад півтора року.

Були допущені помилки як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. На превеликий жаль, і влада, і опозиція, і Європейський Союз довгий час займалися не тим, що було потрібно. Я маю на увазі концентрацію місії Кокса-Квасневського на одній особі, а не на проблемах, які виникли в контексті економічної агресії Російської Федерації проти України. І тому був втрачений дуже важливий час, коли треба було думати над мінімізацією цих наслідків, а не про те, коли і як, і під яким соусом буде вирішено питання тієї чи іншої особи. І, звичайно, справжнє небажання нашого теперішнього керівного класу жити за європейськими правилами. Мабуть, в якийсь момент взяв гору страх перед об'єктивними змінами, які довелося б робити.

Які Ваші прогнози стосовно підписання Україною асоціації з Євросоюзом?

Я є переконаним прихильником європейського напрямку нашого розвитку, адже українська нація є європейською за визначенням. Вона не може бути так довго штучно відділена від свого природнього ареалу. Те, що ми протягом останніх 350 років постійно були під ковпаком азійської форми мислення, правління і життя, зовсім не означає, що це назавжди. Історія ХХ століття - як його початку, так і завершення, коли було відновлено незалежність - може слугувати яскравим доказом. Вона показала, що, так чи інакше, європейський корінь все одно пробивається. Теперішні дії Москви - це чергова спроба штучно увести нас від своєї історичної європейської цивілізації. Але попри всі спроби сьогоднішньої влади в Росії загальмувати цей процес, нічого не вийде, бо він є об'єктивним. Тому наше повернення до Європи - це лише питання часу.

Чи є позиція Заходу зрозумілою на сьогоднішній день?

B цілому, так. Захід - за підписання угоди про асоціацію. Але вони хочуть, щоб це все відбувалось у прозорих, демократичних, правових рамках. Вони проти того, коли людей б'ють на майданах, коли їх ріжуть, в них стріляють, просто калічать в прямому розумінні цього слова, як сталося з журналісткою Т. Чорновол,– такі речі є неприйнятними. Але вони хочуть в перспективі бачити Україну частиною своєї спільноти. Тому зацікавлені в тому, аби ми були ближчими. При цьому ми, звичайно, маємо грати за цивілізованими правилами.

Розкажіть, що таке Громадянська Експертна Група, членом якої Ви є? Наскільки політично спрямованою є ця організація? Хто входить до її складу?

Це громадська організація, яка об'єднала фахівців, спеціалістів, котрі мають досвід роботи і в державному апараті, і в суспільстві, і в політичних структурах, можуть виробляти певний інтелектуальний продукт. Там є колишні віце-прем'єри, міністри, заступники міністрів, заступники керівників Національного банку, громадські активісти, представники студентства. Тобто це такий-собі інтелектуально-дорадчий майданчик, який має за мету підготовку пропозицій для влади, для опозиції, для громадянського суспільства стосовно того як можна вийти з тієї чи іншої ситуації, як, зокрема, оптимізувати роботу «круглих столів», як організувати кращу взаємодію в рамках громадянського суспільства.

У своєму блозі на сайті «Української правди» Ви згадали про лист від народу України до Президента Росії з відмовою виплатити суму, позичену В. Януковичем. Чи Ви дійсно вважаєте, що така форма протесту буде дієвою? Які можливі механізми для втілення її в життя?

Питання не в тих чи інших формах, а у необхідності активувати громадянське суспільство, яке нарешті повинно зрозуміти, що говорять від його імені, а тому з його думкою треба рахуватися. Люди не повинні бути гвинтиками, які постійно то викручують, то закручують. Хіба запитувала наша влада у громадян, чи потрібно робити ті чи інші кроки? Не запитувала. Вона просто діяла, начебто від імені громадян. Але чи в інтересах громади? Отже, це не тільки питання повернення чи неповернення запозичених грошей. Хоча існують випадки, коли країни відмовлялися платити по боргах, якщо на це не було суспільної згоди.

Хто на сьогоднішній день визначає стратегію та подальші дії Євромайдану?

Є Громадська Рада Майдану, яка об'єднала близько сімдесяти громадських організацій, що підтримують функціонування Євромайдану. Безумовно, парламентська опозиція відіграє важливу роль, але, я думаю, буде дуже неправильно, якщо вона намагатиметься привласнити собі громадянський рух – це зробити неможливо. Те, що ліквідовано «політбюро», як його вже встигли прозвати - групу так званих координаторів чи співголів, - є свідченням, що опозиція, здається, зрозуміла: не можна нав'язувати людям того, чого вони насправді не хочуть. Якщо вони думають, що громадянське суспільство можна якщо не побороти, то очолити – це велика помилка.

Значна кількість людей на Євромайдані прагне лише відставки діючої влади, та не може визначитись, кого бачить на її місці. Дехто каже навіть про передачу влади народові, непотрібність єдиного лідера. Що Ви можете сказати з цього приводу?

Має бути чітка логіка дій. Якщо ми хочемо поміняти шило на мило, тоді можна займатися такими «розумуваннями». А якщо ми хочемо, щоб змінилася система, треба мати чіткі уявлення про те, що і для чого робиться, і які наші цілі. Громадська Експертна Рада, зокрема, розробляє завдання для нової України – економіки, соціальної сфери, самоврядування, зовнішньої політики, безпекової політики і так далі. Якщо вони будуть схвалені громадою, тоді знайдуться й виконавці.

Кого із наявних на сьогоднішній день кандидатів Ви бачите в ролі наступного Президента?

Питання не в прізвищах, а в тому, щоб громадянське суспільство сформувало свої вимоги, свої бажання. А лідер знайдеться. Якщо є правильне розуміння суспільством, чого воно хоче, то воно об'єктивно народжує і висуває тих людей, які ці бажання можуть реалізувати. Бо йти іншим шляхом - призначати лідера, а потім під нього шукати народ – безперспективно, ми вже це добре зрозуміли.

Чи вважаєте Ви можливим варіант, що новий лідер буде вихідцем з народу?

Є багато молодих людей, хлопців і дівчат, які потенційно могли б швидко увійти у владу. Вони, звісно, ще не мають достатнього досвіду. Та є багато висококласних фахівців, які вже не прагнуть сісти у владне крісло, а справу свою знають дуже добре. Вони мають стати консультантами, спрямувати молодих лідерів. Такий симбіоз є необхідним, якщо ми не хочемо знову і знову наступати на старі граблі.

Чи є, на Вашу думку, можливим компроміс? Влада – опозиція, влада – народ, опозиція – народ? Чи можливе зараз об’єднання різних груп впливу на Євромайдані?

Тактика «або - або», на жаль, не є успішною. Тобто після війни наступає мир, як би там не було. І треба буде сідати за стіл переговорів. У своїх пропозиціях (план виходу з політичної та соціально-економічної кризи або сім вчинків для блага України - авт.) ми з паном професором О. Савченком запропонували варіант виходу з цієї кризової ситуації. Пізніше вже експертна група в цілому запропонувала провести справжній круглий стіл між владою, опозицією і громадянським суспільством. Але щоб він був реальним і правдивим. Бо якщо збирати те, що вже двічі було в Україні - це не є круглий стіл. Це профанація ідеї круглого столу, можливо, бажання його просто дискредитувати. Якщо ми говоримо про реальні переговори, вони повинні бути дуже обмеженим в складі учасників, і, безумовно, не публічними, бо в такому разі знайти компроміс буде практично неможливо.

Хто ж у такому разі стане представником громадянського суспільства?

А оце вже, якраз, справа народу. Це є рішення громади, воно повинно бути демократичним, а не хтось має сказати, що буде Петро, Степан, або Марічка. Це справа організацій, що репрезентують справді громадянське суспільство, між собою визначитися, хто ж, власне, буде їх представляти. Тоді це буде реальною народною демократією, а не псевдо демократичними процесами, які нам сьогодні нав´язуюють.

Що Ви можете сказати стосовно втручання іноземних держав? Чи є шанси, що якісь із них запропонують допомогу, підтриману реальними санкціями стосовно сьогоднішньої влади? Наприклад, заморожування їх рахунків у іноземних банках або заборона перетину кордонів?

Про кордони, це, я думаю, мало реальні речі. Стосовно рахунків ситуація може бути, мені здається, більш-менш зрозумілою. Питання в чому? В тому, чи хоче Захід, чи хочуть європейські країни продовжувати діалог, чи вони хочуть його припинити. Якщо продовжувати, тоді треба дуже обережно ставитися до цієї зброї, бо вона є дуже гострою. Якщо ми хочемо, щоб суб'єкти для переговорів залишилися, тоді треба щоб бодай кілька із тих, кого держави західні визнають легітимними, залишались. Якщо ж ні, тоді можна застосовувати санкції проти всіх. Тому, я думаю, тут ітиметься, якщо ітиметься, про вибіркові санкції, які, можливо, і з'являться, але не будуть тотальними.

Чи є, на Вашу думку, вірогідність остаточного силового розгону Євромайдану?

Думаю, що зараз, після того, що вже відбулося, такий варіант є майже неможливим. Це означатиме кінець, тобто перехід тієї червоної лінії, за якою починаються неконтрольовані процеси. Крок в такому напрямку призведе до трагічних подій.

Чи можна прогнозувати результати Євромайдану сьогодні?

Мені здається, що головним підсумком Євромайдану буде формування нового громадянського суспільства в Україні. Якщо це відбудеться, якщо він дасть поштовхи до того, щоб суспільство почало змінюватися, це і буде головним успіхом. Розумієте, питання зміни одного міністра на іншого, зміни прем'єрів, чи навіть зміни уряду в цілому не є справді визначальним. Стакан і чашка відрізняються лише тим, скільки у них можна налити. А нам потрібна тарілка – щось принципово інше. Визначальним є питання зміни системи, яка склалася. Але все починається в головах. Знаєте, як кажуть: «Головна розруха в головах». Так от, якщо цю розруху нарешті буде усунено, якщо нарешті в головах українців складеться очевидна і правильна логіка побудови нашого нового суспільства, тоді воно, власне, і зміниться. Євромайдан, на мою думку, є тим дуже важливим інструментом, який дозволяє на це сподіватися.

Інтерв'ю з Володимиром Станіславовичем Огризко проводила Маргарита Голобородська для NovostiUA.net
Обсудить новость
Нашли ошибку? Сообщите нам! Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter
Публикации:
  • Статьи
  • Аналитика
  • Эксперт
  • Пресс-релизы
Стоимость обучения в государственных и частных ВУЗах Польши Стоимость обучения в государственных и частных ВУЗах Польши
03 марта 2017 | 11:40
Вопрос стоимости обучения в Польше – один из главных, который волнует и родителей, и абитуриентов. Для того, чтобы
Запахло весной и радиоактивным пеплом – Россия разлюбила Трампа Запахло весной и радиоактивным пеплом – Россия разлюбила Трампа
23 февраля 2017 | 16:46
Результаты первого месяца пребывания Дональда Трампа у политического штурвала Соединенных Штатов открыли глаза многим
Регистрация
Комментарии - 0

Актуальная тема

Запахло весной и радиоактивным пеплом – Россия разлюбила Трампа

Молчание Трампа разъярило российских политиканов и озадачило мировую политическую элиту, порождая очередные версии того, как Белый дом поведет себя с Кремлем.