На думку вчених, деякі з ліній Наска, що охоплюють досить широку смугу перуанської пустелі, можливо, колись були лабіринтом.

До таких висновків дослідники прийшли після радикально нового підходу до вивчення відомих геогліфів – пішої експедиції. «Коли лінії Наска були намальовані, люди сприймали їх на рівні землі, а не роздивлялись з повітря. Саме тому щоб зрозуміти, що вони означають треба просто пройти по них», – запевняє завідуючий кафедрою антропології в університеті Абердин Тімоті Інгольд.

Незважаючи на те, що подібне обґрунтування здається, на перший погляд, абсурдним, саме з цієї точки зору геогліфи Наска досліджував мало хто, бо краще більшість з цих малюнків видно лише з достатньої висоти.

Дійсне призначення загадкових ліній Наска є таємницею відтоді, коли вони вперше були знайдені перуанським археологом Торибйо Мехієй Зесспе у двадцятих роках минулого століття. Знявши верхній темний шар ґрунту, люди, що належали до цивілізації Наска, створили ці малюнки між двохсотим роком до нашої ери та п’ятисотим роком нашої ери. «Більша частини давньої різьби збереглась завдяки безвітряному сухому кліматові – сотні зображень тварин, а також численні геометричні візерунки видно й нині», – відзначає археолог британського університету Лестера Клайв Рагглс.

Чому давні люди створили лінії Наска і досі є великою нерозкритою таємницею. Дехто з археологів вважає, що це може бути примітивний сонячний календар, злітно-посадочна смуга або іригаційна система. «Простої відповіді на це питання взагалі не існує. Різні малюнки явно були створені протягом значного періоду часу й напевно мали сенс та переслідували якісь конкретні цілі», – говорить Рагглс.


Поделитесь в соцсетях: