Місто зароджується і розвивається, як людина. Часом бувають періоди злетів, іноді ж його стан опиняється на межі виживання. Ви бачили людей, які нікому не потрібні? У них немає стимулу розвиватися, їх життя – суцільні сірі будні.
Місту, як і людям, потрібна увага і турбота. Коли воно відчуває підтримку – воно сяє не тільки вітринами хороших магазинів, а й безліччю можливостей для кожного жителя. Хоч наше місто – Кіровоград має славну історію, на мій погляд, йому в людському еквіваленті років двадцять. Воно молоде й амбітне, сповнене ідей та сили їх втілювати. Що треба місту? – звісно, житло, чисте повітря, свобода думки – ще дуже важливо, але найбільше йому потрібен шанс… Шанс випробувати власні сили, заявити про себе світові, шанс довести, що воно гідне найкращих та найталановитіших жителів, найвищих хмарочосів, найсвітлішого майбутнього.
Дуже приємно, що влада переймається проблемами міста, прагне його покращити, підвищити його популярність, запрошує іноземних експертів для цього. Але рушійна сила Кіровограда – це молодь. Хто як не ми краще зрозуміє проблеми міста? Ми генеруємо свіжі й потрібні ідеї, і, як і місто, просимо одного – дати нам можливість їх втілити. Дайте нам роботу – і місто буде працьовитим. Хай воно славиться, як батько науковців, культурних і політичних діячів, а не як цитадель касирів в супермаркетах і вантажників .
Підтримайте ініціативу молоді, влаштуйте якісь конкурси, кастинги на кращу ідею (навіть без матеріальної винагороди) – і ви не прогадаєте. Зробити наше місто кращим – це дати йому роботу.